САМОПРИСУД, ДУ,
Самоприсуд, ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити. К. Бай. 63.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 100.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
САМОПРЯД, ДУ, →← САМОПРАВЕЦЬ, ВЦЯ,